Народний ансамбль індійського танцю "Сітара" був створений у 1995 році на базі Центрального Будинку науки і техніки Південної залізниці. Колектив, що налічує 40 учасників віком від 5 до 60 років. Художній керівник колективу – Корженко Олена Володимирівна.

У колективі учасники вивчають бази таких класичних індійських стилів як –катхак, кучіпуді та бхаратанатям ,знайомляться з народними танцями Індії ,танцюють танці із індійських кінофільмів та вивчають хінді. Високий рівень виконавської майстерності вихованців та постановочної роботи дають змогу урізноманітнити репертуар цікавими хореографічними творами. Діючий репертуар ансамблю налічує понад 45 композицій стилізації класичної, народної, естрадної та сучасної хореографії Індії.

Ансамбль танцю "Сітара" є засновником та організаторм Міжнародного конкурсу виконавців індійського танцю "Bole chudiyan".За шість років проведення цього фестивалю в ньому приняли участь близько 40 колективів України та ближнього зарубіжжя. Виховання художнього смаку, культури, знайомство з хореографічним мистецтвом Індії, розвиток творчих здібностей дітей – головна мета роботи ансамблю. Гортаючи сторінки біографії колективу, з гордістю згадуються конкурси й фестивалі, де ансамбль "Сітара" неодноразово приймав участь та займав призові місця:

- Всеукраїнський фестиваль-конкурс "Теріторія Па", м. Харків;

- Другий Всеукраїнський фестиваль-конкурс мистецтв "Перлина мистецтва", м. Львів;

- Міжнародний хореографічний фестиваль "Східний калейдоскоп" м. Полтава;

- Міжнародний хореографічний фестиваль-конкурс "Танці з Карпатами" м. Вінниця;

- Дванадцятий всеукраїньский фестиваль "Орлятко зустрічає друзів" м. Дніпро;

- Міжнародний фестиваль-конкурс виконавців індійського танцю м Харків

- Всеукраїнський фестиваль Ритми Радості м. Київ

- Всеукраїнський телевізійний хореографічний проект "Взірець таланту";

Ансамбль "Сітара" - постійний учасник програм та концертів індійського земляцтва м. Харкова таких , як Дівалі та Холі. Насичена концертна діяльність, цікавий навчально-виховний процес, перемоги в конкурсах та фестивалях хореографічного мистецтва допомогли створити в ансамблі атмосферу єдності, творчого підйому, єдиної родини – педагогів, вихованців та їх батьків.